• Новина з категорії: Новини

    Звернення голови Уманської районної державної адміністрації з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів

    Шановні земляки!

    Сьогодні, в цей скорботний день, ми згадуємо трагедію світового масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Протягом 60-ти років це лихо замовчувалося і тільки зі здобуттям Незалежності український народ дізнався справжні факти голодомору.

    Багато трагедій пережив український народ, але страшнішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знає. Це одна із найстрашніших катастроф в історії людства, яку за своїм вражаючим масштабом можна порівняти тільки з втратами нашого народу в Другій світовій війні.

    У період з квітня 1932 по листопад 1933 років, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони безневинних людей. На підтвердження страшних наслідків Голодомору в Україні дослідники називають різні цифри жертв, так щодня вмирало приблизно 25 тис. осіб, понад 1000 осіб щогодини та 17 осіб щохвилини.

    Уманський район був серед найбільш потерпілих в області. 50 населених пунктів нашого району визнано найбільш постраждалими від геноциду 1932-1933 років.

    За офіційними даними в районі загинуло 7310 осіб, 3557 осіб визнано постраждалими від голоду.

    Людські втрати від голодної смерті стали не єдиним наслідком років тоталітаризму. Голод не просто вбивав селян, він нищив національну культуру, спотворював світогляд та цінності цілого покоління українців. Крім того, десятки тисяч громадян – інтелігенції, робітників – було фізично знищено або відправлено до таборів.

    До катастрофи людської додалася катастрофа і духовна, коли було зруйновано сотні храмів у містах та селах. Саме вирішення українського питання було принциповим для тоталітарного режиму, метою якого було знищити український народ, як державний та національний організм.

    Ми маємо обов’язок: пам’ятати тих, у кого в попередній боротьбі відібрали змогу захищатися. Історія не передбачає змін. Проте передбачає пам’ять. Це наш святий обов’язок і наша відповідальність перед наступними поколіннями українців.

    То ж нехай пам'ять про цю найвищу жертву, яку склали наші предки в часи Голодомору, додає нам сили і наснаги для спільної розбудови України як демократичної, процвітаючої європейської держави, що стане найкращим і найбільш величним меморіалом на честь тих, хто у ті страшні роки в результаті насильницької смерті відійшли у вічність.

    Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про невинно убитих наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду. Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи та молитвою за їх упокоєння!

    Вічна пам’ять усім жертвам Голодомору-Геноциду українського народу!

    Схожі новини