• Сектор державної реєстрації

    Полезные статьи по отделке и ремонту квартир blitz-remont.ru и о том как постороить дом своими руками,
    источник: bv-ryazan.ru.А всё самое интересное вы найдёте на megadl.ru.

    Сектор державної реєстрації є структурним підрозділом Уманської районної державної адміністрації Черкаської області та підпорядковується голові районної державної адміністрації.

    Начальник сектору державної реєстрації Ковальчук Леся Василівна

    Сектор у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами міністерств, розпорядженнями Черкаської обласної державної адміністрації, Уманської районної державної адміністрації, а також цим Положенням.

    Метою діяльності Сектору є забезпечення виконання повноважень райдержадміністрації у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

    Основними завданнями сектору є:

    1. Забезпечення проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”

    2. Забезпечення державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”.

    2. Ведення Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру.

    3. Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

    4. Ведення реєстраційних справ.

     

    Адреса:

    Вул.. Горького, 35а, м. Умань, Черкаська область, 20300

    Тел.. (04744)3-00-44

    Розклад роботи: пн.-чт. з 8:00 до 17:15, пт. з 8:00 до 16:00

    Обідня перерва з 13:00 до 14:00
     

    Інформаційні та технологічні картки адміністративних послуг
    сектору державної реєстрації


    reyestru-nformacyn-kartki.rar [443.72 Kb] (cкачувань: 11)

     


     

    1. Як оскаржити рішення державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації

    В Україні відбулася реформа системи надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Даною реформою запроваджено ряд нововведень у сфері державної реєстрації, у тому числі дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень державних реєстраторів.

    Слід окремо зазначити, що скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР).

    Особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України (далі - Мін’юст), його територіального органу або до суду.

    Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін’юсту визначається Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок). Відповідно до пункту 2 Порядку, для забезпечення розгляду скарг суб’єктом розгляду скарг утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

    Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі – Закон № 1952-IV) та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV(далі – Закон № 755-IV), а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд (пункт 3 Порядку).

    Комісія, крім забезпечення розгляду скарг, покликана сприяти учасникам відносин у визначенні правильного шляху практичного застосування приписів законодавства, зокрема Закону № 1952-IV та Закону № 755-IV.

    2. Суб’єкти розгляду скарг

    У сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін’юсту, його територіальних органів або до суду.

    Мін’юст розглядає скарги:

    • рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

    • рішення, дії або бездіяльності територіального органу Мін’юсту.

     

    Територіальні органи Мін’юсту розглядають скарги:

    • на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

    • дії або бездіяльності суб’єктів державної реєстрації прав.

     

    У сфері державної реєстрації бізнесу рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін’юсту, його територіальних органів або до суду.

    Мін’юст розглядає скарги:

    • на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім тих, які вчинено на підставі рішення суду),

    • на рішення, дії або бездіяльність територіального органу Мін’юсту.

     

    Територіальні органи Мін’юсту розглядають скарги:

    • на рішення (крім рішень, згідно з якими проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

    • на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

     

    3. Строки для оскарження та розгляду

    Згідно з пунктом 4 Порядку, скарги розглядаються у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме:

    - рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені впродовж 30 календарних днів з дня прийняття рішення або з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав;

    - рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту можуть бути оскаржені протягом 15 календарних днів.

    Якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Мін’юст та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

    Плата за подання таких скарг Законами № 1952-IV та № 755-IV не передбачається.

    Особа, яка вважає, що її права порушено, надсилає скаргу поштою або подає її безпосередньо до секретаріату Мін’юсту чи до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

    Відповідно до частини 4 статті 34 Закону № 755-IV та частини 4 статті 37 Закону № 1952-IV днем подання скарги вважається день її фактичного отримання, а в разі надсилання поштою - дата отримання відправлення відділенням пошти. Якщо останній день строку для подання скарги припадає на вихідний або святковий, він переноситься на наступний робочий день.

    3. Вимоги до скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу

    у сфері державної реєстрації нерухомості скарга подається у письмовій формі та має обов’язково містити:

    • повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

    • реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

    • зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

    • викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

    • засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав);

    • підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

     

    у сфері державної реєстрації бізнесу скарга подається у письмовій формі та має обов’язково містити:

    • повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

    • зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

    • викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

    • підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

     

    Абзацом 3 частини 5 статті 37 Закону № 1952-IV та абзацом 3 частини 5 статті 34 Закону № 755-IV встановлено: якщо скарга подається представником скаржника, до неї додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

    Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення (частина 5 статті 37 Закону № 1952-IV).

    4. Мін’юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги якщо:

    • скарга оформлена без дотримання визначених законом вимог; • на момент прийняття рішення про задоволення скарги проведено наступну реєстраційну дію щодо юридичної або фізичної особи - підприємця (Закон № 755-IV) або відбулася державна реєстрація цього ж права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується (Закон №1952-IV);

    • є інформація про судове рішення або ухвалу про відмову від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

    • є інформація про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

    • є рішення цього ж органу з такого самого питання;

    • в органі триває розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

    • скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

    • закінчився встановлений законом строк подання скарги;

    • розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

    6. За результатами розгляду скарг Мін’юст та його територіальні органи приймають рішення:

    • про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті;

    • задоволення (повне або часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

    - скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав (Закон № 1952-IV);

    - проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації (Закон № 755-IV);

    - внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

    - тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру/Державного реєстру прав ;

    - притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін’юсту (Закон № 1952-IV).

    Рішення, які приймаються виключно Мін’юстом:

    • скасування реєстраційної дії - у разі оскарження реєстраційної дії (Закон № 755IV); скасування рішення про державну реєстрацію прав (Закон № 1952-IV);

    • анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру/Державного реєстру прав;

    • скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

    • направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Мін’юсті (Закон № 755-IV).